-
1 free city
-
2 one-company town
-
3 free city
-
4 free city
-
5 free
adj1. вільний, незалежний2. вільний, без перешкод- free city вільне місто- free country вільна країна- free cultural exchange вільний культурний обмін- free education безкоштовна освіта- free election вільні вибори- free enterprise вільне підприємництво- free franchise вільні вибори- free labour працівники, які не є членами профспілок- free speech свобода слова- free town вільне місто- free vote парл. "вільне голосування" (в парламенті); голосування за власними переконаннями, незалежно від партійної приналежності- free zone вільна економічна зона- nuclear free zone без'ядерна зона- free of charge безкоштовний- free circulation of diplomatic bags вільне перевезення дипломатичних валіз- free exchange of ideas вільний обмін думками- free flow of information вільний потік інформації- land of the free країна вільних людей- to set free звільнити- Free Church церква, відокремлена від держави, нонконформістська церква -
6 port
1. n1) порт, гаваньport of arrival (of call, of destination, of entry) — порт заходження (призначення)
P. of London Authority — управління Лондонського порту
2) перен. притулок; сховише3) портове місто4) розм. аеропорт5) іст. ворота (міста)6) мор. гарматний порт; ілюмінатор; амбразура7) тех. отвір; вікно; прохід8) постава; манера триматися9) спосіб життя10) суспільне становище11) смисл, значення, зміст12) військ. стройова стійка із зброєю13) мор. лівий борт14) портвейн15) приємний мотив, жвава мелодіяport facilities — портове устаткування, портові засоби
2. v1) тримати у стройовій стійці (зброю)port arms! — (рушницю) на груди!
2) класти руля ліворуч* * *I n1) порт, гаваньfree port — вільна гавань; порто-франко; притулок, прихисток
2) порт, портове місто; порт ввезення ( port of entry)3) аеропортII n1) icт., дiaл. ворота ( міста)2) = porthole3) тex. отвір, вікно; прохід; проріз; канал; oпт. люк; портIII n1) постава; манера триматися2) спосіб життя ( широкий); суспільне становище ( високе)3) зміст, смисл, значення4) вiйcьк. стройова стойка зі зброєюIV v; військ. V n; мор., ав. VI a; мор., ав.лівий, лівого бортуVII v; мор. VIII n IX n; діал.приємний мотив, жива мелодія ( на волинці)X [port] n; австрал. XI n; іст. -
7 port
I n1) порт, гаваньfree port — вільна гавань; порто-франко; притулок, прихисток
2) порт, портове місто; порт ввезення ( port of entry)3) аеропортII n1) icт., дiaл. ворота ( міста)2) = porthole3) тex. отвір, вікно; прохід; проріз; канал; oпт. люк; портIII n1) постава; манера триматися2) спосіб життя ( широкий); суспільне становище ( високе)3) зміст, смисл, значення4) вiйcьк. стройова стойка зі зброєюIV v; військ. V n; мор., ав. VI a; мор., ав.лівий, лівого бортуVII v; мор. VIII n IX n; діал.приємний мотив, жива мелодія ( на волинці)X [port] n; австрал. XI n; іст. -
8 престольный
престольний, стольний; троновий. -ный город - столиця, стольне місто. -ный праздник - храм (-му). [На Михайла у нас храм (Кониськ.)].* * *церк.престо́льний\престольный пра́здник — храм, -у
\престольный го́род — сто́льне мі́сто, столи́ця
-
9 кантональный
кантона́льний\кантональный го́род — кантона́льне мі́сто
-
10 евтаназія
ЕВТАНАЗІЯ, ейтаназія ( від грецьк. εύ - добре; υάνατοζ - смерть) - вихідний термін для однієї з найдавніших проблем філософії, медичної деонтології і практичної етики. В рамках античної філософії проблему Е. насамперед пов'язували із питанням про добровільне самогубство. Стоїки вважали, що для мудреця жити відповідно до законів природи - означає бути здатним своєчасно відмовитися від життя, навіть у розквіті сил. Проте вони стверджували, що "прекрасним і розумним" (тобто Е.) може бути тільки таке самогубство, в якому наявна певна міра, або гармонія (між вчинком і скрутою обставин). Епікурейці також вважали заподіяння Е. необхідним елементом гармонії життя: прекрасним є життя, в якому існує можливість піти у небуття, коли реальність перестає приносити насолоду. Історія філософської і релігійно-богословської думки репрезентує широкий спектр підходів - від визнання самогубства злочином до проголошення необхідності самогубства лише за певних обставин. У сучасній біоетиці і медицині під Е. розуміють сприяння безболісному позбавленню життя безнадійно хворих (у т.ч. за їхнім власним бажанням). Головний аргумент, який висувають прихильники Е., полягає в тому, що життя можна вважати благом і цінністю тільки за умов, коли в цілому задоволення і насолода переважають над стражданнями і випробуваннями. З огляду на концепцію прав людини, людина має право розпоряджатися власним тілом і життям (отже, право одноосібно вирішувати питання про Е.). Проте очевидним залишається факт, що практичні аспекти використання права людини на Е. потребують ретельного правового опрацювання.В. Заблоцький -
11 station
1. n1) місце; місцеположення2) станція; центр; (головний) пункт; постcentral station — електростанція; мор. центральний пост
3) амер. поштове відділення4) залізнична станція; вокзал5) стоянка6) військ. пост7) пункт розквартирування8) гарнізон9) авіабаза10) військово-морська база (тж naval station)12) суспільне становище; професія; звання13) ареал; місце поширення; ділянка мешкання14) геод. візирний пункт15) тех. вузол (агрегату)16) етап (виробничого потоку)17) спорт. місце на старті18) розм. вівчарська ферма; овече пасовищеstation yard — зал. станційні колії
Stations of the Cross — церк. зупинки (Христа) на хресному шляху
2. v1) ставити на певне місце2) розташовувати; приміщати; визначати позицію (для військ тощо)3) розміщувати за спискомto station oneself — влаштовуватися, розташовуватися; займати позицію (пост)
* * *I n1) місце, місцеположення, місце розташування2) станція; центр, ( головний) пунктfilling / сл. gas/ station — бензоколонка
central station — електростанція; мop. центральний пост; радіостанція
station designator — позивні радіостанції; cл. поштове відділення
3) вокзал; залізнична станціяstation bus — автобус готелю, що зустрічає постояльців на станції; стоянка
4) вiйcьк. постbattle station — бойовий пост; пункт розквартирування; гарнізон
5) авіаційна база, авіабаза; військово-морська база7) місце проходження служби ( відрядженого); країна або місто перебування ( дипломата)9) cпopт. місце на старті10) гeoд. візирний пункт11) тex. вузол ( агрегату); етап ( технологічного потоку)12) cпeц. ареал, місце поширення, станція, ділянка місцеперебування13) aвcтpaл. овече пасовище14) стояче положення; постава15) відділок ( поліцейський)16) пожежне депо17) cл. додатковий номер ( комутатора)II vставити на передбачене місце; направляти на місце роботи; поміщати, розміщати; визначати позицію (для військ, кораблів); розміщати за списком -
12 суспільного договору теорія
СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ ТЕОРІЯ - філософська доктрина, що обґрунтовує засадниче значення договору між людьми для суспільного устрою. Початкові підходи до осмислення ідеї суспільного договору були реалізовані у давньогрецьк. філософії софістами і стоїками, зокрема у твердженні софістів про походження суспільства - як наслідку конвенції, а не природного перебігу речей, та у розрізненні стоїками позитивного і природного закону. Еволюція ідеї суспільного договору щільно пов'язана також із філософією Середньовіччя, зокрема такими її чільними постатями, як Тома Аквінський та Оккам. Перший обстоював думку про природний закон як такий, що хоч і має Божественне походження, але вкорінений у природі людини та оприявлюється через застосування нею свого розуму. Потрактований у такий спосіб природний закон слугує за основу формування ще двох різновидів закону: громадянських (або позитивних, цивільних), що регулюють стосунки у кожному конкретному суспільстві, та універсального "закону націй", зміст якого узгоджується між усіма суспільствами. Оккам наголошував на думці, що джерело міці суспільства й держави - в народові, його праві вільно обирати своїх правителів. Подальше формування засад С.д.т. припадає на XVII - XVIII ст., коли в осмисленні соціально-філософських проблем чільне місце починає відводитися розуму. Грецію належить першість у потрактуванні ідеї соціального договору як історичної події у житті суспільства, яке обирає на основі угоди певну форму правління; одного разу встановлена, ця угода не підлягає змінам. Прикметно, що твори Гроція мали значний вплив на інтелектуальне середовище в Україні, зокрема у КМА. Прокопович докладно вивчав і коментував головний твір Гроція "Про право війни і миру", а в добу його ректорства в КМА цей твір був перекладений з латини. Інший європейський філософ VII ст. Пуфендорф, який також був добре знаний в Україні, обґрунтував ідею зміцнення нетривкого миру між людьми шляхом укладання суспільного договору. Значним внеском Гоббса у формування С.д.т. було обґрунтування природного права людини на життя, порушення якого може слугувати тією єдиною підставою, яка виправдовує заміну складеного суспільного договору. Назагал, згідно з Гоббсом, цей договір має бути незмінним і спиратися на добровільне передання людьми своїх індивідуальних прав абсолютному монархові, який повинен їх гарантувати. Локк досить докладно обґрунтував умови зміни суспільного договору, коли з обох сторін (влади і народу) порушуються обопільні зобов'язання. Руссо, франц. філософи-просвітники також приділяли значну увагу розробці С.д.т. Кант розглядав суспільний договір як регулятивну ідею, яка сприяє утвердженню правління закону в суспільному житті. У XX ст. Ровлз розвинув С.д.т. шляхом обґрунтування принципу соціальної справедливості на підставі т. зв. "початкової позиції", яка уможливлює чесні договірні стосунки у суспільстві. Відродження ідеї суспільного договору особливо актуальне для суспільств, де базові ліберальні свободи тільки починають встановлюватися.Н. ПоліщукФілософський енциклопедичний словник > суспільного договору теорія
-
13 Сенека, Луцій Анней
Сенека, Луцій Анней (бл. І ст. до н. е./ І ст. н. е., Кордуба (Кордова) - 65 н. е.) - римський філософ, письменник і державний діяч, представник пізнього стоїцизму. Спочатку навчався риторському фахові, пізніше - філософії, де виявився послідовником римського стоїка Посидонія. Був вихователем римського імператора Нерона, за владарювання якого обіймав високі державні посади. Проповідуючи аскезу і бідність, домагався водночас, використовуючи своє положення при дворі, подарунків грошима, палацами, маєтками тощо. Звинувачений в участі у змові й державній зраді, був змушений покінчити життя самогубством. Світогляд С. досить суперечливий, заснований на ідеях раннього стоїцизму, він увібрав у себе вплив інших традицій: кінічної, платонівської, епікурейської. Крім того, положення, які С. обстоював у царині філософської теорії моралі, далеко не завжди були практичними регулятивами його власних дій і поведінки. Центральним смисловим вузлом філософського вчення С. є моралістика; саме етика, а не логіка чи фізика, посідає у нього чільне місце серед трьох означених основних складових стоїчної філософії. Мудреця, що у своїй практичній життєдіяльності послідовно керується моральними імперативами, він розглядає не стільки як рідкісний випадок, скільки як своєрідний етичний ідеал, який може бути досягнено лише асимптотично. Звідси твердження про невичерпність і нескінченність морального вдосконалення. Завдяки С. вплив ідей стоїцизму на подальше не тільки духовне, а й політичне та загалом культурне життя пізнього Риму, а потому й на християнство був досить тривалим і відчутним.[br]Осн. тв.: "Моральні листи до Луцилія"; "Про добродіяння"; "Про милосердя"; "Дослідження про природу"; "Про щасливе життя"; "Про провидіння"; "Про душевний спокій"; "Про дозвілля"; "Про подяку"; "Трагедії". -
14 свободный
ві́льний, свобі́днийвход \свободный ден — вхід ві́льний, вхо́дити ві́льно
вы \свободный ны ду́мать об э́том как вам уго́дно — ви ма́єте пра́во (вам ві́льно) ду́мати про це як вам завго́дно
жить на \свободный ых нача́лах — жи́ти на ві́ру
разреши́те быть \свободный ым — воен. дозво́льте бу́ти ві́льним
\свободныйая ко́мната — ві́льна кімна́та
\свободныйая профе́ссия — ві́льна профе́сія
\свободныйое вре́мя — ві́льний час; ( досуг) дозві́лля
\свободныйое колесо́ — ( у велосипеда) ві́льне ко́лесо
\свободныйое ме́сто — ві́льне мі́сце
\свободныйое паде́ние те́ла — физ. ві́льне па́дання ті́ла
\свободныйое произноше́ние — ві́льна (легка́) вимо́ва
\свободный\свободныйые мане́ры — ві́льні мане́ри
\свободныйые электро́ны — физ. ві́льні електро́ни
\свободныйый аэроста́т — спец. ві́льний аероста́т
\свободныйый костю́м — ві́льний (просто́рий) костю́м
\свободныйый от кого́-чего́ — ві́льний від ко́го-чо́го
\свободныйый полёт — ві́льний полі́т
\свободныйый труд — ві́льна пра́ця
\свободныйый уда́р — спорт. ві́льний уда́р
\свободныйый уро́к — ві́льний уро́к
\свободныйый худо́жник — ( звание) дорев. ві́льний худо́жник
сочине́ние на \свободный ую те́му — школьн. твір на ві́льну те́му
-
15 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
16 стол
I1) ( род мебели) стіл, род. п. стола́ и сто́лувегетариа́нский \стол л — вегетаріа́нське харчува́ння, вегетаріа́нський стіл
кварти́ра со \стол ло́м — кварти́ра (поме́шкання) з харча́ми
о́бщий \стол л — спі́льне харчува́ння, спі́льна ї́жа
со свои́м \стол ло́м — на свої́х харча́х
приглаша́ть к \стол лу — проси́ти до сто́лу
хоро́ший \стол л — до́брі харчі́, до́бра (до́брий) харч
3) (отделение в учреждении, учреждение) канц. стіл, род. п. стола́а́дресный \стол л — см. адресный 1)
4) геол. стілледнико́вый \стол л — льодовико́вий стіл
на \столле́ [лежа́ть] — ( об умершем) лежа́ти на столі́
IIка́рты на \стол л [положи́ть] — ка́рти на стіл [покла́сти]; (перен.) розкри́ти [свої] ка́рти
( княжение) ист. стіл, род. п. стола́ и сто́лу -
17 integral
['ɪntɪgrəl] 1. adj1) по́вний; ці́лий; суці́льний2) істо́тний, невід'є́мнийintegral part — невід'є́мна части́на
3) мат. інтегра́льний2. nintegral calculus — інтегра́льне чи́слення
1) мат. інтегра́л2) щось ці́ле (неподі́льне) -
18 bridge
I [brɪʤ] 1. n1) міст, місто́кbridge of boats, pontoon bridge — понто́нний, плашко́утний міст
raft bridge — наплавни́й міст
2) мор. капіта́нський місто́к3) перені́сся4) коби́лка (скрипки, гітари тощо)5) порі́г то́пки6) ел. парале́льне з'є́днання, шунт••2. vgold [silver] bridge — шлях до поче́сного ві́дступу
1) з'є́днувати мосто́м; наво́дити міст; будува́ти міст; перекрива́ти2) перен. перебо́рювати (дола́ти) перешко́ди (зава́ди), вихо́дити із скрутно́го стано́вищаto bridge over the difficulties — переборо́ти тру́днощі
••II [brɪʤ] nto bridge a gap — ліквідува́ти розри́в
бридж ( гра в карти) -
19 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
-
20 station
I n1) місце, місцеположення, місце розташування2) станція; центр, ( головний) пунктfilling / сл. gas/ station — бензоколонка
central station — електростанція; мop. центральний пост; радіостанція
station designator — позивні радіостанції; cл. поштове відділення
3) вокзал; залізнична станціяstation bus — автобус готелю, що зустрічає постояльців на станції; стоянка
4) вiйcьк. постbattle station — бойовий пост; пункт розквартирування; гарнізон
5) авіаційна база, авіабаза; військово-морська база7) місце проходження служби ( відрядженого); країна або місто перебування ( дипломата)9) cпopт. місце на старті10) гeoд. візирний пункт11) тex. вузол ( агрегату); етап ( технологічного потоку)12) cпeц. ареал, місце поширення, станція, ділянка місцеперебування13) aвcтpaл. овече пасовище14) стояче положення; постава15) відділок ( поліцейський)16) пожежне депо17) cл. додатковий номер ( комутатора)II vставити на передбачене місце; направляти на місце роботи; поміщати, розміщати; визначати позицію (для військ, кораблів); розміщати за списком
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
Гей-парад — Не следует путать с Гей прайдом. Крупнейший в мире гей парад в Сан Паулу с количеством участников более 3,5 млн человек Ге … Википедия
Пугачёва, Алла Борисовна — Алла Пугачёва … Википедия
СССР. Литература и искусство — Литература Многонациональная советская литература представляет собой качественно новый этап развития литературы. Как определённое художественное целое, объединённое единой социально идеологической направленностью, общностью… … Большая советская энциклопедия
МАРКС — (Marx) Карл, полное имя Карл Генрих (1818 1883) нем. философ, социолог и экономист, один из наиболее глубоких критиков капитализма и основателей современного социализма. Творчество М. оказало серьезное воздействие на социальную мысль и социальные … Философская энциклопедия
Мемлинг, Ганс — Ганс Мемлинг Автопортрет, деталь алтаря Девы Марии, ок. 1468, Национальная галерея, Лондон Имя при рождении: Hans Memling Дата рождения … Википедия
Мемлинг — Мемлинг, Ганс Ганс Мемлинг Автопортрет, деталь алтаря Девы Марии, ок. 1468, Национальная галерея, Лондон Имя при рожден … Википедия
БИБЛИЯ. IV. ПЕРЕВОДЫ — Переводы Б. На древние языки Арамейские таргумы Арамейский таргум иудейский перевод Б. (ВЗ) на арамейский язык. Существительное « » в постбиблейском евр. и арам. означает «перевод», глагол « » (арам. ) «переводить, объяснять» (единственный раз в… … Православная энциклопедия
Подервянский, Александр Сергеевич — Лесь Подервянский укр. Лесь Подерв’янський … Википедия
ДЕСЯТЬ — ДЕСЯТЬ, девять с одним: одиннадцать без одного. Десять раз примерь, один раз отрежь. Кто украл, на том один грех; у кого украли, на том десять, за поклеп. Никто беды не перебудет: одна сбудет, десять будет. Ты ему слово, а он тебе десять. Знаешь… … Толковый словарь Даля
ДИЦГЕН — (Dietzgen) Иосиф (9.12.1828, Бланкенберг, 15.4.1888, Чикаго), нем. рабочий кожевник, философ, самостоятельно пришедший в своих выводах к мате риалистич. диалектике. Испытал влияние филос. и атеистич. идей Фейербаха. Преследуемый за… … Философская энциклопедия